ISW пояснює часті прольоти дронів над Європою та порушення повітряного простору російськими літаками
Провокації в небі — новий фронт протистояння
Останніми тижнями в Європі спостерігається зростання кількості інцидентів із порушенням повітряного простору держав-членів НАТО. Зокрема, зафіксовано прольоти безпілотних літальних апаратів і військових літаків рф над зонами, що повинні захищатися альянсом. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) трактують ці дії як форму розвідки та тестування систем протиповітряної оборони союзників.
Інциденти включають проникнення дронів над Данією, зупинки роботи аеропортів через появу невпізнаних апаратів, а також порушення повітряного простору Естонії російськими МіГ-31 на 12 хвилин. Офіційно росія заперечує плановану природу таких дій, але факти свідчать про системний характер операцій.
Навіщо Росії «пробувати» НАТО?
За інтерпретацією ISW, ці тривожні прольоти — не просто демонстрація сили, а цілеспрямовані операції з метою:
- визначити чутливі ділянки та слабкі місця в мережах ППО НАТО;
- зібрати дані про реакцію та протидію союзників на вторгнення;
- залякати та спровокувати союзників до помилкових чи надмірних реакцій, що можуть збурити кризу.
Таким чином, росія може використати накопичену інформацію під час ймовірного майбутнього конфлікту з альянсом — не обмежуючись лише українським театром бойових дій.
Про це повідомляє Штаб.інфо із посиланням на ISW
Чому ці порушення не реагують однозначно
НАТО зараз опинилося перед складною дилемою: реагувати рішуче чи стримано. З одного боку — захист повітряного простору союзників, з іншого — ризик ескалації до прямого зіткнення з рф.
Аналітика стверджує, що альянс досі стримується, уникаючи відкритого протистояння з Росією в повітрі. Наприклад, НАТО вже перехоплювало російські літаки, котрі вдерлися до простору Естонії.
Та попри це, випадки порушення повітряного простору тривають: російські апарати пролітають поблизу кордонів НАТО, часто — без увімкнених транспондерів або без зв’язку. ISW наголошує, що рф не лише тестує реакцію західних систем, а й поступово адаптує тактику, вводячи нові методи повітряної розвідки.
Наслідки та виклики для альянсу
- Підрив довіри до систем захисту
Якщо такі провокації стануть нормальною практикою, НАТО отримає імідж «нездатного захистити повітряний простір» — що саме по собі є стратегічним виграшем для РФ. - Збільшення тиску на бюджет і модернізацію ППО
Альянсу доведеться суттєво нарощувати мережу радарів, систем виявлення дронів та протиповітряні засоби, інакше порушення ставатимуть дедалі частішими і ефективнішими. - Ризик ескалації в зоні НАТО-Росія
Надто рішуча відповідь зі сторони НАТО може бути розцінена Москвою як агресія, що відкриє шлях до прямого військового зіткнення — сценарій, якого альянс прагне уникати. - Розділення серед членів НАТО щодо реакції
Деякі країни схильні до жорсткої відповіді, інші — до дипломатичної стриманості. Це створює внутрішнє напруження та дилему: хто візьме на себе лідерство в антиросійській відповіді?
Останні дії Росії в повітрі — не випадкові інциденти, а частина продуманої стратегії розвідки, психологічного тиску й тестування можливостей НАТО. ISW розглядає такі прольоти над Європою як один із ключових індикаторів того, що РФ готується до потенційного зіткнення не лише з Україною, а й з самим Альянсом.
Якщо альянс не зреагує координаційно та дієво — ці порушення можуть стати новою нормою у військовому протистоянні.
