Європа остаточно закриває двері перед російською нафтою
Ще кілька років тому москва мала потужний інструмент впливу на Європу — нафту. До 2022 року майже третина всього імпорту чорного золота до ЄС надходила з росії. Сьогодні ця цифра скоротилася до символічних 3%, і майже вся вона припадає на двох «вірних союзників» кремля — Угорщину та Словаччину.
Замість того щоб скористатися винятками й підготуватися до відмови від московських ресурсів, обидві країни зробили протилежне — посилили залежність. Угорщина збільшила частку імпорту до 86 %, а Словаччина взагалі довела показник майже до 100 %.
Орбан упирається, але йому залишають дедалі менше простору
Очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто вже заявив, що, попри тиск Вашингтона, Будапешт не відмовиться від закупівель у росії.
Вчора Штаб.інфо писав у своєму телеграм-каналі, що влада пояснює це нібито «відсутністю альтернатив», адже країна не має виходу до моря.
Однак це відверта маніпуляція: альтернативи є, питання лише в політичній волі уряду Віктора Орбана.
Брюссель готує удар у відповідь
Єврокомісія вже показала, що знає, як обійти угорське та словацьке вето. У 2024 році подібний механізм застосували до російської сільгосппродукції, різко піднявши мита. Тепер ця схема може спрацювати та для нафти.
Запровадження додаткових мит зробить російську нафту комерційно невигідною. І якщо Орбан продовжить купувати дороге пальне, суспільство поставить закономірні запитання: хто на цьому заробляє та чому ціна для споживачів зростає напередодні виборів?
Трамп як “таран” для Орбана
На Генасамблеї ООН журналісти неспроста поставили Дональду Трампу питання про угорську залежність від Москви. Брюссель свідомо використав американського політика як додатковий важіль тиску. Це дозволяє ЄС зберегти обличчя: формально тисне Вашингтон, а не Урсула фон дер Ляєн. Таким чином знімається звинувачення у “войовничості” з боку Єврокомісії і розширюється підтримка серед тих держав, які досі мовчки захищали Орбана та Фіцо.
Політичний тупик для Будапешта і Братислави
Фактично, Брюссель завдає подвійного удару: руйнує корупційні схеми, пов’язані з російською нафтою, і водночас ставить Орбана перед вибором.
- Або він продовжує купувати дороге паливо і отримує вибух цін всередині країни.
- Або змушений буде терміново шукати альтернативи, втративши корупційні ресурси, які традиційно підживлювали його владу.
Для Словаччини сценарій подібний: уряд Фіцо наражається на той самий виклик — або різке здорожчання енергоносіїв, або болісна перебудова ринку.
Європа остаточно переходить до жорсткої гри: більше ніхто не дозволить Будапешту чи Братиславі тримати в заручниках спільну політику ЄС. Орбан, який роками будував енергетичну залежність від Москви, тепер ризикує залишитися сам на сам із політичною кризою, невдоволенням суспільства і зруйнованими схемами. Ера російської нафти в Європі добігає кінця — і для Орбана це може обернутися кінцем його політичної безкарності.
Джерела
- REPowerEU Roadmap, Європейська Комісія — плани щодо поетапної відмови від російської енергії.
- Аналітика: “Hungary and Slovakia increase dependence on Russian oil” (Business Media / AgroReview) — дані щодо частки нафти з Росії в Угорщині та Словаччині.
- Звіти ЄС про прогрес в рамках REPowerEU: зниження імпорту російської нафти з ~27 % до ~3 %.