Трамп заблокував зброю для Тайваню на $400 млн рішення, яке, за даними The Washington Post, безпосередньо пов’язане з його спробами домовитися з Пекіном про торговельну угоду та потенційний саміт із Сі Цзіньпіном. Про це повідомляє Штаб.інфо, пояснюючи, чому відмова від схвалення пакета може стати найпомітнішим розворотом Вашингтона щодо Тайбея за останні роки
За словами щонайменше п’яти співрозмовників видання, влітку Білий дім не дав «зелене світло» партії озброєнь на понад $400 млн. Двоє джерел уточнюють: йшлося про більш «летальний» набір, ніж попередні боєприпаси та автономні дрони для швидкого посилення оборони острова. Представник Білого дому у відповіді журналістам наголосив: остаточного рішення начебто ще нема, утім джерела вказують на політичну мотивацію поступки Пекіну в обмін на прогрес у торгівлі й дипломатії. Неофіційне представництво Тайваню у Вашингтоні коментувати відмовилось.
Контекст, на який звертає увагу Штаб.інфо: у Пентагоні й розвідспільноті США зберігається консенсус, що НВАК (Народно-визвольна армія Китаю) отримала від Сі орієнтир готовності до примусового «возз’єднання» до 2027 року. Водночас Конгрес передбачає $1 млрд на рік безпекової допомоги Тайваню в рамках FMF незасвоєні кошти «згоряють» у вересні. Для контрасту: попередня адміністрація схвалила під кінець каденції $571 млн, щоби не втратити рік фінансування.
Попри теперішнє гальмування, військовий діалог США Тайвань не зупинився. Минулого місяця сторони, за даними співрозмовників WP, узгодили масштабний пакет продажів, який Тайбей оплатить сам (може сягнути мільярдів доларів після ухвалення додаткових оборонних видатків у законодавчому органі). Акцент на «асиметрії»: дрони, ракети, сенсори для прибережного спостереження, тобто те, що здешевлює стримування десанту і б’є по вразливостях флоту й логістики НВАК. Проблема —ритм постачань: F-16, Harpoon та інші позиції вже чекають роками, а виробництво й ланцюжки поставок у світі перевантажені.
У Білому домі доводять: Європа має купувати менше китайського і, навпаки, США прагнуть торговельного балансу, який знизить залежності. Адміністрація Трампа також наполягає: Тайвань із його потужною економікою має більше фінансувати власну оборону — позицію частково поділяють і деякі демократи на Капітолійському пагорбі. Сам Тайбей вже заявив про намір у 2026-му довести оборонні видатки до 3,3% ВВП з перспективою подальшого зростання.
На Капітолійському пагорбі тим часом готується ще один пакет на ~$500 млн продажів (попереднє інформування Конгресу вже відбулося, деталі номенклатури не розкриваються). Це свідчить, що архітектура підтримки Тайваню не руйнується, але переходить у більш прагматичну і повільнішу фазу з акцентом на продажі, а не безповоротні гранти.
Що це означає стратегічно? По-перше, сигнали Пекіну: Вашингтон демонструє готовність торгуватися, але одночасно підтримує лінію «асиметрії» для Тайваню, яка найбільш болісна для десантного сценарію КНР. По-друге, це тест для Конгресу чи зможе двопартійна більшість нав’язати адміністрації швидший графік і більшу глибину підтримки без «пауза-сигналів» у бік Китаю. По-третє, це ризик вікна уразливості: якщо поставки «довгого циклу» зсуваються вправо, Тайваню доведеться закривати прогалини власним коштом і негайними закупівлями на комерційних умовах.
Штаб.інфо й надалі стежитиме за маршрутом пакета на $400 млн і тим, чи перетвориться він на важіль у переговорах із Пекіном або ж повернеться до традиційної рамки підтримки Тайваню без політичних «якщо»
Читайте ще на Штаб.інфо про Тайвань – Тайванська компанія постачає приводи для російських бомб: розслідування