Голову Гагаузької автономії взяли під варту прямо у залі суду. Її звинувачують у перевезенні мільйонів готівкою з-за кордону та організації антиурядових протестів.
5 серпня 2025 року суд Буюкан в Кишиневі виніс вирок башкану Гагаузії Євгенії Гуцул — 7 років позбавлення волі з відбуванням покарання у тюрмі. Крім цього, вона має відшкодувати державі 40 мільйонів леїв, які, за версією слідства, були використані для незаконного фінансування забороненої партії Шор. Жінку арештували безпосередньо в залі суду.
Разом із нею засуджена ще одна обвинувачена у цій справі — колишня секретарка партії Шор Світлана Попан. Вона отримала 6 років позбавлення волі, а з її майна буде конфісковано 9 мільйонів леїв.
Діти не стали перепоною: суд не взяв до уваги материнство
На оголошення вироку Гуцул прийшла разом із чоловіком та трирічним сином, якого, втім, до зали не пустили. Захист наполягає на тому, що відповідно до закону, жінка має право відтермінувати покарання до досягнення дитиною восьмирічного віку. Але суддя Ана Кучереску не взяла це до уваги.
Про це повідомляє «ШТАБ.𝒊𝒏𝒇𝒐» із посиланням на «Радіо Свобода Молдова».
Сторона обвинувачення вимагала ще суворішого покарання — 9 років ув’язнення для Гуцул і 8 років — для Попан. Адвокат Євгенії Гуцул, Серджіу Морару, вже анонсував подання апеляції.
Фінансування з росії та України: мільйони для партії Шор
Прокурори Гєнадіє Епуре та Крістіна Ґладков переконані: Гуцул та Попан брали участь у незаконному фінансуванні виборчої кампанії віцепрезидентки партії Шор — Маріни Таубер у місті Бєльці. Саме через недекларовані витрати на підтримку своєї кампанії, включно з оплатою харчування прихильників у таборі «Думбрава Альбє», Таубер пізніше виключили з виборчого процесу.
Слідство встановило, що Гуцул та її колеги привозили готівку з Росії та України, не декларуючи її на митниці. Ці кошти використовувались для фінансування партії Шор — у тому числі й на організацію масових заходів.
Свої свідчення в суді дали колишні колеги Гуцул, які разом із нею нібито возили гроші. Зокрема, одна з них спочатку проходила у справі як підозрювана, але отримала статус свідка після того, як погодилася співпрацювати зі слідством.
Організація протестів та розрахунки з мітингарями
Окрім фінансових зловживань, Гуцул та Попан звинувачують у координації антиурядових протестів у 2022 році в Кишиневі. За даними прокуратури, башкан Гагаузії відповідала за координацію учасників із півночі країни, збирала інформацію про кількість мітингарів, передавала ці дані керівництву партії, яке, своєю чергою, виплачувало їм по 100 доларів за ніч у наметовому містечку між парламентом і адміністрацією президента.
Попан координувала дії партійних структур у самому Кишиневі, вела «чорну» бухгалтерію і навіть збирала підписи на фіктивні пожертви, що маскували реальне джерело фінансування.
Прокурори надали свідчення кур’єрів, які розповіли, як перевозили сумки з готівкою по країні. У ході обшуків слідчі вилучили комп’ютери з базами даних мітингарів та iPhone Євгенії Гуцул. У листуванні вона наказувала «прибрати» офіс перед обшуком. Також у її сумці знайшли два конверти з по 30 000 леїв — один із позначкою «Іана», нібито призначений колезі.
Захист називає справу сфабрикованою
Євгенія Гуцул наполягає на своїй невинуватості. В останньому слові вона заявила, що не ввозила в Молдову жодної копійки, має двох дітей і вважає справу політично мотивованою. За її словами, свідки дали свідчення під тиском, щоб уникнути покарання у власних кримінальних провадженнях.
Її адвокат вважає, що докази, зібрані зі свідків, які раніше були підозрюваними, є недопустимими. Він також стверджує, що навіть якщо гроші були отримані у вигляді конвертів, прокуратура не довела, що вони надходили з незаконних джерел.
Попан також відкидає всі звинувачення, наголошуючи, що виконувала лише службові обов’язки, а не скоювала злочинів. У суді вона просила не засуджувати її на «три тисячі днів», посилаючись на потребу доглядати за батьками й свекрами.