Як Investment Capital Ukraine несподівано виправила тривалу несправедливість
На фінансовому ринку сталася гарна подія
Нещодавно компанія Investment Capital Ukraine (ICU) ухвалила рішення, яке багато хто назвав би несподіваним і навіть шляхетним. Вона погодилася обміняти «заморожені» нереструктуровані облігації Loan Participation Notes (LPN) на аналогічні, але вже реструктуровані папери. Цей крок став сигналом до завершення затяжного протистояння між ICU та дрібними інвесторами, які залишались у фактичній фінансовій пастці.
Що було до цього
Ще до повномасштабного вторгнення VIP-вкладникам «Альфа-Банку» пропонували інвестиційний продукт — LPN із підвищеною дохідністю у валюті. Щоб захистити інвестиції від ризиків українського законодавства, ці облігації емітувала голландська компанія EMIS Finance B.V., яка формально була відокремлена від банку.
Простіше кажучи, це був win–win: банк отримував ресурси, інвестори — гроші й прибуток. Система працювала настільки ефективно, що «Альфа-Клуб» став флагманом VIP-банкінгу в Україні.
Але після націоналізації банку під час війни кошти інвесторів виявилися «замороженими». Колишні власники «Альфи» запропонували механізм реструктуризації облігацій — і більшість LPN вже було оновлено за цією схемою. Серед тих, хто скористався нею, була й ICU.
Однак кілька траншів облігацій залишилися нереструктурованими — і саме їх зосередила у своїх руках ICU. Компанія почала вести окрему гру: вимагала від EMIS Finance B.V. негайної виплати, на що отримала відмову. У підвішеному стані опинилися дрібні інвестори, які не мали впливу на переговори. Їх почали називати «заручниками».
Про це повідомляє «ШТАБ.𝒊𝒏𝒇𝒐» із посиланням на УНІАН.
Заміна трасті — сигнал до наступу
Замість компромісу ICU вирішила діяти більш жорстко. Компанія ініціювала заміну трасті та платіжного агента — з авторитетного BNY Mellon на спеціалізованого на спірних активах GLAS (Global Loan Agency Services Ltd). Це виглядало як спроба вибити свої кошти в агресивніший спосіб. Така заміна могла б остаточно зірвати реструктуризацію — і заручники втратили б шанс повернути свої гроші.
Спостерігачі вважали, що ICU намагалася створити умови, за яких дрібні інвестори змушені були б продати свої LPN з великим дисконтом. Така стратегія не була новою для компанії, яка неодноразово купувала активи «на дні», щоб продати дорожче.
Джентльменський жест чи політична доцільність?
І раптом ICU змінила курс. Її керівники — Макар Пасенюк та Костянтин Стеценко — запропонували обміняти «заморожені» LPN на реструктуровані облігації з інших випусків. Для заручників це означало довгоочікуване звільнення — і відновлення контролю над інвестиціями.
Що стало причиною такого кроку? Є кілька версій. Можливо, ICU вирішила уникнути подальшого тиску з боку інвесторів, які могли ініціювати запровадження санкцій проти Петра Порошенка — політика, з яким ICU пов’язують. Або ж керівники компанії оцінили ризики майбутніх судів і санкцій, які могли б зруйнувати їхню репутацію на фінансових ринках у Європі та Британії.
У будь-якому випадку, це рішення виглядає як прояв розсудливості. Адже у разі санкцій ICU втратила б не лише гроші, а й майбутнє на ринку.
Наступний хід — суд із державою?
Однак навіть після «джентльменського кроку» ICU не зупиняється. Компанія, ймовірно, готується до судової боротьби — і цього разу вже проти… держави Україна. Адже саме вона націоналізувала «Альфа-Банк», через що повернення коштів LPN стало неможливим.
Джерела вважають, що ICU може звернутися до міжнародного арбітражу з вимогою компенсації за втрачені активи. Обслуговує ICU американська юридична фірма Cleary Gottlieb, відома своєю участю в угоді з українськими ВВП-варрантами у 2015 році.
Це створює унікальну ситуацію: компанія з українським корінням може вимагати від України сотні мільйонів доларів у той час, коли країна веде війну.
Між репутацією та прибутком
Враховуючи, що GLAS може виступити як інструмент для юридичного тиску на Україну, ситуація виглядає не лише складною, а й морально неоднозначною. Чи знають іноземні юристи, кого змушуватимуть платити? Чи готові вони до репутаційних втрат, співпрацюючи з українською стороною проти української держави?
Можливо, ICU ще зважує варіанти. Але те, що сталося — звільнення «заручників» — є позитивним прецедентом.
Фінал чи початок нового етапу?
Керівники ICU зробили вчинок, який гідний поваги. Та попереду — складні рішення. Якщо справа дійде до суду проти України, це стане викликом не лише для держави, а й для самої компанії.
Нагадаємо, коментарів від ICU на момент публікації отримати не вдалося. Але якщо оцінювати їхні дії останніх тижнів — то це була одна з небагатьох добрих новин на українському фінансовому ринку.