Підприємці констатують, що тиск з боку правоохоронців посилюється. Опитування власників та CEO мікро-, малого та середнього бізнесу, реалізоване проєктом Дія.Бізнес у співпраці з Мінекономіки України показало: 56% з них називають непередбачувані дії держави тим фактором, що можуть суттєво погіршити ситуацію для бізнесу та заважають розвивати свою економічну діяльність. Проблема не нова, про неї добре знають і в Офісі президента, і у парламенті. Однак на ситуацію це не впливає. ШТАБ.INFO розповідає, що відбувається та пояснює, як це можна змінити
На початку 2024 року в Україні прогримів скандал навколо справи бізнесмена Ігоря Мазепи. Його затримали на кордоні в рамках справи про незаконне заволодіння землями водного фонду поблизу Києва, на яких компанії бізнесмена зводять котеджні містечка ще з 2012 року.
За версією слідства, засновник та генеральний директор інвестиційної компанії Concorde Capital організував схему протиправного заволодіння землями у Вишгородському районі, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС. Йдеться про земельну ділянку площею понад 7 га вартістю понад 20 млн грн.
Сам Мазепа наголошував, що не розуміє суті звинувачень. Досудове слідство тривало рік. Протягом цього часу компанія Concorde Capital заявляла, що тиск силовиків блокує її діяльність.
Тоді ця справа підсвітила проблему тиску правоохоронної системи на український бізнес та вивела її на рівень президента. Хоча новини про обшуки й кримінальні справи ледь не щотижня з’являлися регулярно від весни 2023 року. Серед причин такої підвищеної уваги до українських підприємців у Верховній Раді називали, зокрема, прагнення змусити бізнес платити податки. Хоча кримінальні справи активно зачіпали і білий бізнес також.
23 січня 2024 року президент Володимир Зеленський оголосив про рішення РНБО, яке передбачало тримісячний мораторій на “маски-шоу”, створення Ради з підтримки підприємництва і зміни до закону про БЕБ для “обмеження тиску на легальний бізнес”.
На певний час ситуація покращилася, констатує адвокат і партнер-засновник VB Partners Денис Бугай. Тиску трохи зменшився і бізнес міг спокійно працювати. “Але мораторій завершився і повернулися старі практики”, – додав він.
Правоохоронці дедалі більше тиснуть на бізнес
У січні 2025 року Мазепа розповів, що ДБР призупинило розслідування його справи. За законом ДБР мало або закрити його справу через рік або надати суду докази його вини. “Вони все одно зробили третє – не принесли жодних доказів до суду. Мою справу не закрили, а просто її призупинили й пояснюють це тим, що нібито вони звернулися за міжнародною правовою допомогою”, — зазначив бізнесмен.
Більшість підприємців, чиї справи не привертають такої медійної уваги, спроби тиску завершуються значно трагічніше.
Після обшуків керівники підприємств, як правило, у розпачі, пояснює ШТАБ.INFO доктор юридичних наук, заступник голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Любов Крупнова.
“Вони думають: “Обшуки пройшли, ми не будемо публічно про цю проблему розповідати. Хай воно тихенько уляжеться і я далі працюватиму”, – розповідає вона. – Але за рік-півтора слідчі органи повернуться і скажуть: підприємство веде незаконну діяльність. Привід будь-який: робота за кордоном, виведення коштів, що завгодно. Хоча якщо бізнес має іноземного інвестора, який має право отримувати свої кошти, вкладені у нього”.
Конвеєр допитів та обшуків – як тиснуть на бізнес
Тиск на бізнес із боку силовиків зростає. Головний інструмент – кримінальні провадження та слідчі дії. Форма реалізації – різна. Може йтись і про відкриття штучних кримінальних проваджень проти підприємців, і про трактування якоїсь однієї операції як незаконної, і про підняття старих справ, які скоро мають відправити в архів.
Результатом проведеного аудиту кримінальних проваджень щодо субʼєктів господарювання є понад 20 тисяч справ, які підлягають перевірці, каже генпрокурор Руслан Кравченко. “Останні дані дашборду — це 6249 кримінальних проваджень щодо субʼєктів господарювання, виявились в рази меншими за реальні дані аудиту, які становлять понад 20 тисяч проваджень. І всі вони підлягають перевірці”, — констатує він.
Правоохоронці активно використовують увесь можливий арсенал: масові обшуки, арешти майна, блокування активів і нескінченні виклики на допити. При цьому суди нерідко несвідомо стають частиною цієї системи тиску, ухвалюючи рішення, не завжди маючи для них достатньо підстав.
Для проведення обшуку правоохоронці мають отримати дозвіл суду. Там має бути вказано, де саме планують шукати та що. І, власне, чому саме в цьому місці. Суддя ж має оцінити, чи достатньо доказів. Закон передбачає, що дозвіл надається виключно тоді, коли аргументи переконливі. Але на практиці суди часто масово видають такі дозволи майже автоматично.
“Приходиш в суд – і в коридорі стоять прокурори, слідчі з цими клопотаннями. Ідеться не про кілька людей, їх в черзі там стоїть по 15-20 чоловік, – описує Крупнова. – Слідча суддя знає, що вона сьогодні чергова у суді, вона має винести ухвалу. При цьому не завжди вони мають час чи бажання почути обидві сторони, суддя бачить тільки ті матеріали, які їй надають”.
Лише через Голосіївський районний суд Києва щороку проходить до 2500 клопотань про надання дозволів на проведення обшуків, підтверджує ШТАБ.INFO суддя-спікер цього суду Іларіон Рудик. Суд відмовляє приблизно у 10% з них.
Адвокати запевняють, що впливати на процес можливості не мають, оскаржити рішення неможливо. Але це – не зловживання, а дії, спрямовані на збереження таємниці досудового розслідування та убезпечення речових доказів, які орган досудового розслідування планує виявити під час обшуку, заперечує Рудик.
“Клопотання розглядається в день надходження до суду. Туди неможливо фізично запросити адвоката. Крім того, судове засідання про надання дозволу є закритим, і участь адвоката в ньому не передбачена. Саме тому, можливо, адвокати залишаються незадоволені”, – каже він.
І додає: під час розгляду клопотань про надання дозволів на проведення обшуку є дві сторони – органи досудового розслідування та ті, у кого провести обшук. А це означає, що одна сторона завжди буде незадоволена рішенням, яке винесено не на її користь. “В суді завжди так”, – каже Рудик.
Суддя має проаналізувати, наскільки подання органів слідства або прокуратури відповідає тому звинуваченню та обставинам, уточнює ШТАБ.INFO перший Генеральний прокурор України, суддя конституційного суду Віктор Шишкін. “Якщо суддя або не підготовлений, або суддя на гачку органів слідства за якісь проступки, зокрема корупційні, він масово, під одну копірку робить ці ухвали, – додає він. – Це – не дефектність законодавства. Як на мене, дефектними є виконавці”.
Слідчий суддя бачить лише ті документи, які йому подають, і не може знати всіх підводних каменів кожного конкретного клопотання, заперечує Рудик. Переліку конкретних критеріїв, за якими можна побачити, що те чи інше клопотання є спробою тиску на бізнес не існує.
“Якщо слідчий суддя побачить, що обшук не потрібен органу досудового розслідування, у задоволенні клопотання просто відмовлять, – запевняє він. – Судді знають про дисциплінарну, а також кримінальну відповідальність, яка може настати за винесення завідома неправосудного рішення, а також за недотримання процесуального законодавства. Тому ніхто не буде виходити за межі закону”.
На практиці, сьогодні у питаннях, пов’язаних з інтересами держави, рішення виносяться здебільшого на користь держави, ділиться зі ШТАБ.INFO адвокат Владислав Лисенко. “Закон передбачає компенсацію збитків, які були нанесені підприємству в результаті проведення певних слідчих дій, – каже він. – Однак, щоб її отримати, потрібно пройти досить велике коло пекла. Та і коли це буде, чи ви її отримаєте, чи ваші онуки – питання відкрите”.
Готуватись мінімізувати шкоду – що робити бізнесу
Юристи радять бізнесу готуватись до потенційних перевірок та розслідувань. “Інвестиції у внутрішні системи комплаєнсу, аудит ризиків та якісний юридичний супровід – це не розкіш, а базова необхідність для будь-якого бізнесу в Україні”, – каже адвокат Костянтин Кривенко.
Ключові практичні поради юристів для бізнесу:
- Взаємодіяти з партнерами, клієнтами та державними органами виключно на офіційних каналах комунікації.
- Не мовчати. Висвітлення прикладів тиску у меді може створити суспільний резонанс, який стане ключовим фактором у припиненні неправомірного тиску.
- Завчасно подбати про якісний та комплексний юридичний супровід для бізнесу. Часто головним передвісником цікавості правоохоронного органу до певного підприємства є запит про надання інформації та документів, уточнюють адвокати Олексій Некрасов та Руслан Рябко. “У таких запитах уже міститься фабула, яка дає підстави зрозуміти в чому саме підозрюється підприємство, – попереджають вони. – Ця фабула, у більшості випадків, потім “кочує” із документа в документ сторони обвинувачення. З моменту отримання запиту уже варто думати про захист від майбутнього формулювання обвинувачення”.
“Почуйте нас” – чого бізнес очікує від держави
Партнерство між державою та бізнесом –те, що має стати сьогодні головним, наголошує ШТАБ.INFO голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України Андрій Длігач.
“Бізнес очікує не лише на мінімізацію тиску, а й на діалог із владою, щоб спільно будувати економіку стійкості та розвитку, – підкреслює він. – Україна має потенціал стати ключовим гравцем у регіоні. Але для цього держава має не просто чути бізнес, а системно працювати над тим, аби підприємці залишались в Україні, а іноземні інвестори хотіли заходити сюди вже зараз, а не після перемоги”.
Українському бізнесу потрібні передбачувані правила гри та прозорі механізми взаємодії з державою, додає ШТАБ.INFO український підприємець у сфері агріфуд, співвласник “HD-group” Борис Шестопалов: “Без сильного підприємництва економіка не витримає”.
Держава повинна чути бізнес, підтверджує ШТАБ.INFO співвласник Meest China В’ячеслав Лисенко: “Бізнес – це кров держави. Ми платимо податки, нас потрібно чути, з нами потрібно радитися. Влада має чути бізнес, розуміти його і намагались йому допомогти”.
Однак зараз, на жаль, влада не розуміє, що таке громадянське суспільство та консолідований бізнес, констатує Длігач. Натомість намагається оточити себе зрозумілими для них підприємцями, але це – не голос всього підприємництва в Україні.
Одним з ключових показників зміни ситуації стане оновлення системи правосуддя, резюмує ШТАБ.INFO виконавчий директор громадської організації “Феміда.Про” Дмитро Чабан: “Правосуддя, в якому кожен матиме можливість захистити свій інтерес в суді. Та отримати справедливе, законне рішення, яке не буде прийматися виходячи з начебто “інтересів держави”, як у нас дуже часто люблять говорити. Для цього всі повинні бути рівні перед законом. Над цим, власне, ми і працюємо”.