Контекст та суть ініціативи
Греція готується стати першою країною Європейського Союзу, яка офіційно дозволить приватним роботодавцям залучати працівників до 13-годинної доби. У центрі змін — фабричні робітники, касири, персонал готелів та інші працівники приватного сектору.
Про це повідомляє Штаб.інфо із посиланням на Politico.
Парламент країни у середу має проголосувати за відповідний законопроєкт, попри оголошені по всій Греції акції протесту. Очікується, що керівна партія «Нова демократія» забезпечить прийняття документа навіть перед лицем масового спротиву з боку профспілок та опозиції.
Що передбачає новий законопроєкт
Обмеження наднормових годин
За задумом законодавців, 13-годинний робочий день не матиме бути нормою, а механізмом наднормового залучення. Він може застосовуватися лише на максимум 37,5 днів на рік.
Крім того, закон встановлює ліміт у 48 годин на тиждень (за середнім показником за чотири місяці) й обмеження в 150 годин понаднормової роботи за рік.
Принцип добровільності чи примус?
У законопроєкті зазначено, що залучення до роботи понад встановлений нормальний робочий день має бути добровільним, і жодного працівника не можна змушувати до 13-годинної доби проти його волі.
Однак профспілки наголошують, що в реальному житті роботодавці здобудуть перевагу, особливо в країні з обмеженими можливостями трудового контролю.
Інші зміни в трудовому кодексі
Закон також передбачає можливість дроблення щорічної відпустки на більше ніж дві частини протягом року, впровадження гнучких графіків, короткострокових контрактів для нагальних потреб підприємств, а також прискореного найму через мобільні застосунки для оперативного задоволення попиту бізнесу.
Реакція суспільства: протести та страйки
У відповідь на проєкт закону профспілки оголосили загальний страйк, який уже вдруге відбувся протягом місяця. Транспорт, пороми та державні установи у багатьох регіонах були паралізовані.
Головні профспілки GSEE та ADEDY заявляють, що закон відкриває шлях до зловживань.
«Гнучкий графік на практиці означає ліквідацію восьмигодинного робочого дня, руйнування сімейного та суспільного життя і легалізацію надмірної експлуатації», — йдеться в заяві ADEDY.
Опозиційні партії також критикують законопроєкт за підрив трудових прав і нестабільність на ринку праці.
Чому Греція вдається до таких змін?
Цей крок є частиною більш широкої реформи, започаткованої урядом після 2019 року, що має на меті зробити грецький ринок праці одним із найгнучкіших в Європі.
У липні 2024 року уряд уже ввів можливість шестиденного графіка з доплатою 40 % за шостий робочий день для певних секторів — промисловості, торгівлі, сільського господарства.
В офіційних коментарях уряд пояснює такі зміни демографічними та економічними викликами — старінням населення, дефіцитом кваліфікованих кадрів і потребою у гнучкості бізнесу в умовах економічного тиску.
Наскільки виправданий ризик?
Певні положення нового законодавства можуть зіграти роль стримувального фактора — наприклад, обмеження кількості наднормових днів чи добровільність. Але їх ефективність значною мірою залежатиме від реального механізму контролю за дотриманням прав працівників.
Критики попереджають, що у багатьох країнах «добровільні» норми в умовах нерівного статусу сторін перетворюються на фактичну вимогу. Без належного контролю й інспекцій праці такі новації можуть призвести до зростання трудового вигорання, порушень безпеки на виробництві та поглиблення нерівності між працівниками.
