Як змінилися обстріли за час війни
Від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022-го Київ і виокремлені райони залишаються під постійним обстрілом. Найбільш уразливими виявилися Шевченківський, Святошинський, Солом’янський і Голосіївський райони — своєрідна “четвірка лідерів” за кількістю влучань. Навпаки, Троєщина відзначається як один із найспокійніших районів. Моніторинг офіційних повідомлень дозволяє виокремити періоди, що їх можна вважати “піковими хвилями” обстрілів.
“Громовий” березень і “піковий” травень
Найруйнівнішим став березень 2022 року — місяць інтенсивних артилерійських обстрілів із застосуванням РСЗВ “Град” і мінометних влучань. За офіційними даними, із 29 ідентифікованих атак майже половина припала саме на артснаряди та міномети. Це був період, коли Київ фактично перебував у зоні досяжності російської артилерії.
Другий сплеск за масштабністю припав на травень 2023 року, коли масово застосовували “Калібри”, “Кинджали”, “Іскандери” та дрони-камікадзе “Шахеди”. В результаті цього місяця відбулось щонайменше 18 атак на столицю.
Регулярність обстрілів зростає
Починаючи з IV кварталу 2024 року обстріли стали більш регулярними — щомісяця з’являються нові влучання, тоді як раніше траплялися довгі “перерви” між ними. Основна причина — зростання використання дронів, здатних проникати в повітряні укриття та обходити ППО.
Промзони під обстрілом: промисловість + житлові райони
У зоні найвищого ризику — великі промислові підприємства:
- завод «Артем» та Київський завод автоматики у Шевченківському районі;
- підприємства «Антонов» у Святошинському;
- заводи «Меридіан» та «Більшовик» у Солом’янському.
Саме тому в цих районах фіксуються постійні влучання. Зруйновані або пошкоджені житлові будинки поблизу метро «Лук’янівська» — свідчення того, що обстріли не лише торкаються промислових об’єктів, а зачіпають і навколишню інфраструктуру. Водночас “Жуляни” — стратегічний аеропорт у Солом’янському — також регулярно атакувалися, ймовірно, через непідтверджену наявність там засобів ППО чи ВПС.
До цього варто додати розкидані по всьому місту енергооб’єкти, яким постійно діставалося під час кількох російських кампаній зі знищення української енергетики.
Про це повідомляє «ШТАБ.𝒊𝒏𝒇𝒐» із посиланням на https://texty.org.ua/
Шахедна загроза та технологічна перевага ворога
Поява дронів-камікадзе “Шахед” змінила правила гри. Спершу їх надокучували, тепер же вони влучають частіше й потрапляють у ціль. Високі шляхи польоту ускладнюють їх збивання мобільними ППО-групами, адже вони часто працюють “як із кулемета” — серіями, тиснуть на систему захисту. Наші антишахедні засоби технологічно відстають від можливостей ворога.
Військові експерти давно закликають розвивати:
- моторні літаки з кулеметами для знищення “Шахедів” у повітрі;
- контрдрони, здатні виявляти і знищувати малі цілі.
На жаль, ці ініціативи залишаються на рівні проєктів або експериментів — їхнє масштабне впровадження триває занадто повільно.
Комбіновані удари червня 2025: десятки жертв
17 червня цього року Росія справила одну з наймасштабніших атак, знищивши житлові будинки й об’єкти інфраструктури:
- 440 безпілотників і 32 ракети вразили понад 27 локацій Києва;
- у Солом’янському районі дев’ятиповерхівка була зруйнована, загинуло 28 людей і понад 130 зазнали поранень.
Цей тип атак поєднує:
- довгі нічні дронові хвилі;
- ракети, які запускаються паралельно;
- повне перевантаження ППО для збільшення ймовірності прориву.
Терор чи тактика: чому гинуть мирні люди
Попри заяви про “удари по військовій інфраструктурі”, факти говорять про протилежне. Цілі часто обирають так, щоб спричинити максимальну кількість жертв серед цивільного населення. Прикриття — легенди про заводи, але під ударом — житлові квартали, лікарні, школи.
Так було з “Охматдитом”, де російські ЗМІ намагались переконати, що цілили по заводах. Але відео з камер спостереження та свідчення очевидців говорять інше — ракети свідомо спрямовувалися в житлові будинки.
Висновки
- Пріоритет цілей розташований на великих промислових зонах поруч із житловими масивами.
- Основний інструмент — масовані атаки дронами “Шахед” у комбінації з ракетами.
- Захист цивільного населення і житлових районів залишається критичною слабкістю.
- Без масштабного і швидкого впровадження нових засобів захисту від дронів та ракет — прямі людські втрати не припиняться.