Заборона маркетингу на лікарські засоби: експерти пояснили наслідки для аптечного бізнесу
Українські споживачі вже стикаються із зростанням цін на медикаменти після заборони маркетингових угод у фармсекторі. За даними аналітичної компанії Proxima Research, провідні виробники втратили близько 2–3 % ринкової частки лише за три місяці. Аптечні продажі впали майже на 3 % вже в перший місяць після відміни маркетингу, інформує 24 Канал
Про це повідомляє «ШТАБ.𝒊𝒏𝒇𝒐» із посиланням на 24TV
Маркетингові договори передбачали, що виробники компенсують аптекам рентабельність – від цінових знижок до оплати логістики та консультацій. Експерти наголошують: до 90 % таких виплат спрямовувались на здешевлення препаратів для споживача, адже дешеві ціни стимулювали обсяг продажів.
Міністерство охорони здоров’я визнало, що відміна маркетингових угод не знизила, а іноді навіть підвищила ціни: за словами заступника міністра Едема Адаманова, раніше «ціна на деякі лікарські засоби була нижча, ніж зараз», бо аптеки компенсували роздаткові витрати в рамках маркетингових платежів.
Аптечні мережі звертають увагу на дефіцит препаратів: коли запаси, закуплені на піку попиту у лютому–березні, вичерпаються, асортимент може суттєво звузитись . Також зникнення акцій і знижок на «імпортні» та менш популярні препарати означає, що аптеки триматимуть лише основні дешеві позиції і продаватимуть дорогі за попереднім замовленням.
Як результат:
- Зростання цін на більшість лікарських засобів;
- Падіння продажів і ринкових часток;
- Негативні очікування від регуляторного експерименту.
Народний депутат Юрій Заславський з монобільшості вказує на зворотний ефект: замість зниження – подорожчання, а виробники тим часом збільшують прибутки. Він стверджує, що для досягнення зниження цін необхідне комплексне регулювання – починаючи із заводської ціни.
Аптекарі закликають регуляторів переглянути підходи: повернути маркетинг із межами або знайти ефективні альтернативні механізми, щоб не допустити подальшого звуження асортименту та знизити навантаження на споживача.