Президентський законопроєкт гальмує в парламенті, але військові чекають реального захисту
У червні Верховна Рада має розглянути в другому читанні та, ймовірно, ухвалити в цілому законопроєкт, що передбачає створення інституту Військового омбудсмана. Документ був поданий Президентом Володимиром Зеленським як невідкладний, проте парламентарі вирішили не поспішати та пішли процедурним шляхом двох читань. Це викликало чимало дискусій і в політичному середовищі, і серед військових, для яких, власне, й створюється ця інституція.
Що передбачає новий орган?
Згідно з президентським законопроєктом, Військового омбудсмана призначатиме Президент терміном на п’ять років. Також передбачено створення окремого офісу зі штатом, що обслуговуватиме цей інститут. До повноважень омбудсмана входитиме розгляд скарг військовослужбовців, резервістів, поліціянтів, залучених до бойових дій, іноземців, які служать у ЗСУ, а також добровольців тероборони. За результатами перевірок омбудсман зможе готувати офіційні висновки та подавати їх командуванню. Якщо реакції не буде — документ скеровуватимуть Верховному головнокомандувачу.
Ба більше — уповноважений зможе звертатися до суду для притягнення до відповідальності командирів або посадових осіб, зокрема у вигляді штрафів або позбавлення права обіймати посади.
Про це повідомляє «ШТАБ.𝒊𝒏𝒇𝒐» із посиланням на LB.ua.
Чому депутати не в захваті?
Представники різних фракцій озвучили низку претензій до проєкту. Зокрема, в опозиції його вже назвали антиконституційним. Головне зауваження — порушення балансу гілок влади, адже новий орган частково дублює функції чинного Уповноваженого з прав людини, якого обирає парламент.
Так, депутат Тарас Батенко з групи «За майбутнє» наголосив, що Конституція передбачає лише одного парламентського уповноваженого. Він також згадав, що на новий інститут передбачено 137 млн грн на рік — це майже половина бюджету чинного Уповноваженого. Сергій Соболєв з фракції «Батьківщина» додав, що законопроєкт, в разі ухвалення, може бути оскаржено в Конституційному Суді.
Європейська солідарність також критикує документ, стверджуючи, що він порушує принципи поділу влади. Утім, парламент підтримав ініціативу в першому читанні та готує правки до другого.
Чи потрібна така структура військовим?
Самі військовослужбовці — розділились у поглядах. Один з армійців ЗСУ, який служить з перших днів повномасштабної війни, сумнівається в ефективності нового органу. За його словами, нинішні гарячі лінії, рапорти й звернення рідко приносять результат, і сумнівно, що омбудсман змінить ситуацію.
Натомість колишній військовослужбовець 95-ї десантно-штурмової бригади Віталій Жебровський вважає, що саме чіткий, закріплений на законодавчому рівні механізм розгляду скарг — це те, чого не вистачає зараз. Особливо, коли йдеться про конкретні терміни реагування командування.
Чим займається Уповноважена Президента вже зараз?
Ольга Решетилова (Кобилинська), яка наприкінці 2024 року була призначена Уповноваженою Президента з питань захисту прав військових і членів їхніх сімей, фактично вже виконує функції омбудсмана. За п’ять місяців її роботи опрацьовано понад 7 тисяч скарг, 70% з яких — успішно. Часто це були питання щодо переведень, ВЛК, забезпечення чи документального супроводу.
Проте, як зазначає Решетилова, є системні проблеми, які неможливо вирішити в ручному режимі. Саме тому вона наголошує на потребі створити інституцію, яка матиме не лише голос, а й законні важелі впливу.
Що буде далі?
Членкиня комітету з питань нацбезпеки Соломія Бобровська заявила, що законопроєкт доопрацьовують і планують ухвалити його до кінця червня. За її словами, інститут Військового омбудсмана мали б створити ще у 2014 році. «Це має бути орган, який матиме повноваження заходити у військові частини й вирішувати конфлікти системно», — зазначила вона.
Юрист і військовий Масі Найєм також підтримує ідею запровадження повноцінної структури з конкретними повноваженнями. За його словами, лише ухвалення закону дасть змогу вийти за межі добрих намірів і реально захищати права тих, хто боронить країну.
Висновок: Військовий омбудсман — це не лише нова посада. Це — потенційний механізм системного захисту прав військових. Але щоб він запрацював на повну, парламент має знайти компроміс між політичними амбіціями та реальною потребою тих, хто на фронті.