Законопроєкт №13271-1 від “Слуг народу” дозволить уникнути відповідальності за корупцію після звільнення з посади, звузить повноваження антикорупційних органів і обмежить можливості повернення награбованого майна
У Верховній Раді України зареєстровано скандальний законопроєкт №13271-1, який, на думку експертів Центру протидії корупції (ЦПК), фактично створює “вікно можливостей” для корумпованих чиновників уникати покарання. Автори ініціативи — переважно представники фракції “Слуга народу” — пропонують зміни до антикорупційного законодавства, які значно послаблюють контроль за статками посадовців.
Серед понад 90 ініціаторів законопроєкту — народні депутати Олександр Ткаченко (головний автор), Максим Бужанський, Юрій Камельчук, Павло Халімон, Ігор Фріс, Георгій Мазурашу, а також представники колишньої ОПЗЖ — Григорій Мамка та Антоніна Славицька. Варто зазначити, що багато з них уже фігурували у журналістських або правоохоронних розслідуваннях щодо зловживань та незаконного збагачення.
Проєкт закону позиціонується як альтернатива до ініціативи Сергія Власенка з “Батьківщини”, однак, на відміну від неї, він, фактично, відкриває шлях до легалізації незаконного майна. У пояснювальній записці автори намагаються переконати, що документ «підвищить довіру громадян до антикорупційної політики». Насправді ж, за оцінкою ЦПК, законопроєкт має протилежну мету — демонтаж антикорупційного контролю.
Про це повідомляє «ШТАБ.𝒊𝒏𝒇𝒐» із посиланням на аналітичний матеріал Центру протидії корупції.
📉 Основні зміни, передбачені законопроєктом:
1. Заборона перевірки майна, набутого до та після каденції.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) втратить можливість перевіряти активи чиновників, якщо вони набуті до приходу на посаду або після звільнення. Відтак, посадовці зможуть заздалегідь «декларувати» уявне майно, а після звільнення — безкарно володіти тим, що було вкрадено в держави.
2. Неможливість перевірки майна, оформленого на родичів і третіх осіб.
Якщо чиновник користується нерухомістю, авто чи іншими благами, не бувши офіційним власником, НАЗК не зможе перевірити такі обставини. Це дозволяє створити ілюзію “чистих” декларацій, що фактично нівелює сенс моніторингу способу життя.
3. Обмеження можливості цивільної конфіскації.
Під виглядом “зменшення порогу незаконного збагачення” з 9,8 млн грн до 8,3 млн грн, законопроєкт позбавляє правоохоронців важливого інструменту — спрощеної процедури цивільної конфіскації. Таким чином, частина майна, набутого незаконним шляхом, залишиться недоторканною.
4. Звуження юрисдикції НАБУ.
Згідно з новими правилами, НАБУ зможе розслідувати лише справи, де суми перевищують нові завищені межі:
– для корупційних злочинів — від 3 млн грн (замість 1,5 млн);
– для службових — від 9 млн грн (замість 6 млн);
– для декларацій — від 6 млн грн.
Таким чином, справи “дрібніших” порушень переберуть на себе інші органи, зокрема ДБР, лояльне до Офісу президента. Це підвищує ризики безкарності.
5. Підвищення меж відповідальності за брехню в деклараціях.
Адміністративна відповідальність настає при неправдивих даних на понад 454 тис. грн (замість 302 тис.), а кримінальна — лише при порушеннях на понад 2,27 млн грн. Це значно ускладнить притягнення посадовців до відповідальності.
Суспільна реакція та подальші перспективи
27 травня Комітет з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради під керівництвом Сергія Іонушаса вже провів робочу групу, яка позитивно оцінила законопроєкт №13271-1 та його варіанти — №13271 та №13271-2 (авторства Владлена Неклюдова). Це свідчить про високу ймовірність, що документи винесуть на голосування.
Центр протидії корупції наголошує, що прийняття цих ініціатив стане ударом по системі антикорупційного контролю в Україні. У ЦПК закликають народних депутатів відмовитись від підтримки законопроєктів, які можуть стати “дахом” для корупціонерів та звести нанівець багаторічну боротьбу з незаконним збагаченням.
ЦПК звертається до громадськості та міжнародних партнерів із закликом: не допустити ухвалення законопроєкту №13271-1 та його альтернатив, які ставлять під загрозу прозорість та відповідальність державної влади в Україні.