Як родинний бізнес наближеного до МОЗ посадовця заробляє на дитячих обідах
Фахівці, які змінюють країну – чи бізнесмени, що уникають відповідальності?
Команди підтримки реформ при Кабміні України створені для посилення державної політики, однак існують поза межами законодавчого регулювання. Ці структури мають вирішальне значення у формуванні стратегії змін у різних галузях – від охорони здоров’я до освіти. Проте вони не є частиною державної служби, а отже – не зв’язані ані антикорупційними обмеженнями, ані зобов’язанням подавати декларації. Як наслідок – потенційний конфлікт інтересів може залишатися поза контролем. Один із найяскравіших прикладів – реформа шкільного харчування, яку очолює Орест Степаняк.
Невидима влада при міністерствах
Після Революції Гідності в Україні з’явилися Офіс реформ і Команди підтримки реформ – консультативні органи, що працюють при різних міністерствах. Їх фінансують переважно міжнародні донори, зокрема ЄС, Велика Британія, Японія та інші країни-партнери. Формально радники цих структур не мають владних повноважень, однак на практиці часто беруть участь у формуванні політики та впровадженні реформ.
Такі фахівці не є держслужбовцями, тому їхня діяльність не підпадає під антикорупційне законодавство. Це створює зону правової невизначеності, коли особа з реальною владою не підзвітна державі. У Центрі політико-правових реформ порівнюють цей статус із помічниками народних депутатів або суддів – вони не ухвалюють рішень, але мають вплив на ті, що ухвалюються.
Сірі зони реформ: як радники уряду заробляють мільйони на шкільному харчуванні
Одним із флагманських проєктів стала реформа шкільного харчування, яку у 2020 році ініціювала перша леді Олена Зеленська. Її суть – оновлення меню, модернізація харчоблоків і впровадження стандартів здорового харчування.
Головою команди підтримки цієї реформи є Орест Степаняк. Він активно супроводжує зміни на місцях, бере участь у публічних заходах із першою леді, проводить зустрічі з директорами шкіл. Проте водночас Степаняк має тісні зв’язки з бізнесом, який заробляє мільйони на реалізації цієї ж реформи.
216 мільйонів на техніці та харчуванні: зв’язки, які турбують
За даними 24 Каналу, компанії, пов’язані зі Степаняком та його бізнес-партнерами, зокрема Василем Федоришиним, виграли державних тендерів на понад 216 мільйонів гривень. Найбільше – на постачанні кухонного обладнання та кейтерингових послугах у школах.
Фірма “С-Проф”, заснована Степаняком, є лідером серед постачальників техніки. Наприклад, для шкіл у Погребах, Боярці та Близнюках саме ця компанія постачала пароконвектомати. Паралельно громади брали участь у заходах, організованих командою реформи шкільного харчування, де Степаняк був головним спікером.
Ще один приклад – компанія “Фаст кейтеринг”, засновником якої раніше був сам Степаняк. Вона організовувала харчування для учнів у Городку Львівської області. У червні 2024 року його прізвище зникло з реєстраційних документів, проте компанією керує той самий Федоришин, який також очолює іншу фірму – “Вадо Інвест”.
Скандал із овочерізками та цінами: чи дійсно це “зрада”?
Широкого розголосу набув випадок із закупівлею овочерізок Robot Coupe CL50 для “укриттів” у київських школах. Їх постачала компанія “С-Проф”, а вартість однієї одиниці сягала 132 тисяч гривень – хоча базова модель на сайті продавця коштує близько 98 тисяч. Різницю в ціні пояснюють розширеною комплектацією, проте питання доцільності такої закупівлі в умовах війни залишаються.
Безкарність як норма: проблема без вирішення
Попри очевидний конфлікт інтересів, Степаняк не несе відповідальності, оскільки формально не є держслужбовцем. У чинному законодавстві відсутні норми, що зобов’язували б учасників реформ декларувати доходи або уникати комерційної діяльності в суміжних галузях. Експерти з ЦППР підкреслюють: навіть на рівні Кабміну немає нормативного акту, який би чітко регламентував повноваження таких осіб.
У результаті держава ризикує втратити контроль над процесами, які фактично делегує людям без публічного зобов’язання до прозорості. За словами експертів, конфлікт інтересів юридично вважається порушенням лише тоді, коли доведено, що особа впливала на рішення в інтересах власного бізнесу. Але хто і як має це доводити, якщо навіть механізму перевірки не існує?
Висновок: потрібні зміни в системі, а не лише в особах
Реформа шкільного харчування – безперечно важлива. І Орест Степаняк справді зробив внесок у її впровадження. Проте саме успішні проєкти не повинні залишатися без належного нагляду. Коли особа, яка впливає на політику, одночасно отримує прибуток із цієї ж галузі, це потребує чітких законодавчих запобіжників.
Про це повідомляє «ШТАБ.𝒊𝒏𝒇𝒐» із посиланням на 24 TV UA.
Висновок: потрібні зміни в системі, а не лише в особах
У жодному разі ми не ставимо під сумнів важливість самої реформи чи ту роботу, яку справді провів Орест Степаняк для її впровадження в громадах. Але вважаємо за необхідне звернути увагу на серйозний корупційний ризик, який приховується за фасадом цієї публічної діяльності. Йдеться про конфлікт інтересів, закладений у самій моделі реалізації реформи: коли особа, що формально не є держслужбовцем, але має прямий вплив на ухвалення рішень і комунікацію з громадами, виявляється пов’язаною з бізнесом, який виграє мільйонні тендери на постачання харчування та обладнання.
Реформа, яка мала захистити дітей і зробити харчування кращим, ризикує стати прикладом того, як під благородним приводом реалізується приватний інтерес. І хоча в МОЗ коментують ситуацію стримано, все більше голосів лунає за проведення незалежного аудиту програми. Якщо держава не здатна встановити правила гри для тих, хто реформує країну, – ризик зловживань залишатиметься постійним. А за відсутності відповідальності успішна реформа може стати зручним прикриттям для приватного бізнесу.