Після візиту Нетаньягу Будапешт демонстративно відмовляється від юрисдикції Гааги
Парламент Угорщини у вівторок підтримав законопроєкт, який запускає процедуру виходу країни з Міжнародного кримінального суду (МКС). За відповідне рішення проголосували 134 депутати, 37 були проти.
Законопроєкт був поданий віцепрем’єр-міністром Жолтом Шем’єном. У пояснювальній записці до документа йдеться, що Угорщина “рішуче відкидає використання міжнародних організацій, зокрема кримінальних судів, як інструментів політичного впливу”. Документ вже опублікований на сайті угорського парламенту.
Політичний жест на тлі міжнародного скандалу
Рішення парламенту Угорщини з’явилося невдовзі після того, як прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу прибув із державним візитом до Будапешта. Це сталося всупереч чинному ордеру на його арешт, виданому Міжнародним кримінальним судом. Угорська влада публічно назвала ордер МКС «нахабним» та дала зрозуміти, що не має наміру його виконувати.
Про це повідомляє «ШТАБ.𝒊𝒏𝒇𝒐» із посиланням на Reuters.
Згідно з міжнародними нормами, вихід з МКС набуде чинності через рік після того, як Генеральний секретар ООН отримає офіційне письмове повідомлення від Угорщини.
Історичний поворот: від засновника до критика
Угорщина була серед перших країн, які ратифікували Римський статут — установчий документ МКС — ще у 2001 році. Проте сам документ так і не набув чинності на національному рівні. Фактично, це означає, що суд не мав повної юрисдикції на території країни, навіть до ухваленого зараз рішення про вихід.
Угорський уряд під керівництвом Віктора Орбана відкрито демонструє незгоду з роботою міжнародних інституцій, які, на його думку, «перетворюються на інструменти тиску».
Міжнародна реакція: занепокоєння та критика
Рішення Будапешта вже викликало стурбованість на міжнародному рівні. Президентство Асамблеї держав-учасниць МКС закликало Угорщину переглянути наміри та нагадало, що головною метою суду є боротьба з безкарністю за найтяжчі злочини — воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид.
Угорщина не єдина держава, що критикує МКС. США, як і Ізраїль, ніколи не визнавали юрисдикцію Гааги. У лютому цього року Нетаньягу обговорював майбутнє сектора Гази у Вашингтоні з президентом США Дональдом Трампом, що також стало приводом для критики з боку міжнародної спільноти.
Політика проти правосуддя?
На тлі зростання глобальної напруги, рішення Угорщини покинути МКС ставить під сумнів подальшу ефективність міжнародного правосуддя. Воно також може стати прикладом для інших країн, які вбачають у міжнародних судах не інструмент справедливості, а політичного впливу.
Утім, міжнародні правозахисні організації закликають Угорщину не відвертатися від глобальної системи відповідальності за найтяжчі злочини та нагадують: безкарність лише стимулює нові конфлікти.