Спроба прокурора «виправити» хиби слідства в суді — це порушення принципів кримінального процесу, постановив Верховний Суд у гучній справі щодо грального бізнесу повідомляє Штаб.інфо з посиланням на постанову Верховного Суду у справі №161/13558/19
Верховний Суд вкотре нагадав про неприпустимість «виправлення» недоліків досудового розслідування вже у судовому процесі. У постанові від 15 квітня 2025 року суд відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора, який намагався домогтися повторної комп’ютерно-технічної експертизи задля встановлення нових обставин у справі, які не були з’ясовані під час слідства.
Справу було порушено ще у 2019 році проти групи осіб, яких звинувачували у зайнятті гральним бізнесом — злочині, передбаченому ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК України. Приморський районний суд Одеси ще 5 лютого 2024 року визнав обвинувачених невинуватими. Апеляційна інстанція залишила вирок без змін.
У касаційній скарзі прокурор стверджував, що суд першої інстанції не допитав свідків та відмовив у призначенні нової експертизи, хоча одна з них могла би підтвердити наявність програмного забезпечення для азартних ігор на вилучених під час обшуків пристроях. Однак, як наголосив Верховний Суд, всі технічні складнощі з розшифруванням носіїв були відомі ще під час досудового розслідування, і обвинувачення свідомо не поставило перед експертами завдання дешифрувати дані.
«Призначення експертизи для пошуку нових доказів фактично є формою додаткового розслідування, що прямо суперечить принципам кримінального процесу», — йдеться в постанові суду.
Суд також зазначив, що прокуратура, передаючи обвинувальний акт до суду, визнала зібрані матеріали достатніми для доведення вини, а сторона захисту не надала контрдоказів, що ставили б під сумнів надані експертизи. Отже, повторна експертиза, яка ставила ті самі питання, була необґрунтованою.
Щодо свідків, суди нижчих інстанцій дійшли висновку, що обвинувачення саме не забезпечило їхню явку, попри неодноразові перенесення засідань. Крім того, прокурор навіть не вказав, яку саме важливу інформацію могли б повідомити ці свідки. Аналогічна ситуація — із оперуповноваженим, який проводив негласні слідчі дії: його показання, на думку суду, не мали додати нічого нового до вже наявних письмових доказів.
Верховний Суд підкреслив, що суд першої інстанції забезпечив принцип змагальності, надав оцінку всім доказам, дотримався процедур і виніс обґрунтований виправдувальний вирок, який залишився чинним.
Що передувало:
Ця справа є ще одним показовим прикладом, як недбалість під час досудового розслідування та невміння зібрати належні докази можуть призвести до повного краху обвинувачення в суді. Верховний Суд у своїй практиці дедалі частіше звертає увагу на спроби прокурорів заповнити прогалини слідства вже в суді, що прямо суперечить Конституції та нормам КПК. У рішенні від 15 квітня 2025 року він підтвердив свою позицію: суд — це не місце для додаткового слідства