Помилка з мільйоном: як військовослужбовець опинився в центрі гучної справи
У грудні 2024 року один із українських військовослужбовців мав отримати 25 тисяч гривень на оздоровлення. Однак через помилку працівників фінансового підрозділу частини на рахунок солдата надійшли понад 2,4 мільйона гривень. Замість того, щоб повернути гроші, військовий вирішив ними скористатися, а згодом — і зовсім зник із місця служби.
Дезертирство і затримання
Солдат, усвідомивши, що про фінансову помилку дізналися, залишив частину у Донецькій області, фактично дезертирувавши. Два місяці він переховувався, поки у березні 2025 року його не затримали.
Суд: щире каяття та повернення частини грошей
На суді військовий визнав провину, щиро розкаявся та повідомив, що добровільно повернув частину грошей — понад 1,5 мільйона гривень — які не встиг витратити. Прокуратура в інтересах військової частини заявила цивільний позов на суму 868 991,84 грн, який обвинувачений повністю визнав.
Вирок: реальний строк і конфіскація майна
Соборний районний суд міста Дніпра ухвалив вирок, визнавши військовослужбовця винним за частиною 5 статті 191 (привласнення чужого майна в особливо великих розмірах) та частиною 4 статті 408 (дезертирство) Кримінального кодексу України. Остаточне покарання — 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного майна та трирічною забороною обіймати організаційно-розпорядчі посади.
Обставини справи: людський фактор і злоумисна вигода
Обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнав щире каяття обвинуваченого і часткове відшкодування завданої шкоди. Обтяжуючих обставин суд не встановив. Цивільний позов частини щодо компенсації був задоволений у повному обсязі.
Крапка у справі
Після проголошення вироку підсудний залишиться під вартою, починаючи від моменту затримання. Протягом 30 діб вирок може бути оскаржений у апеляційному порядку.
Ця справа — яскравий приклад того, як фінансова халатність і спокуса легкими грошима можуть змінити життя людини й призвести до серйозних юридичних наслідків. Правосуддя у військовий час суворе, однак залишається справедливим навіть із врахуванням особистого каяття засудженого.
Оригінал вироку у реєстрі судових рішень: №201/4535/25