Грубе і системне нехтування Гаазькою конвенцією з боку окупантів
ГУР МО України та Державна архівна служба України й надалі викривають осіб і структури, причетні до спроб знищення історичної пам’яті, викривлення історії, спроб знищення національної ідентичності українського народу та приховування доказів воєнних злочинів.
Від 2014 року російська окупаційна влада систематично порушує норми міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року, яка зобов’язує держави захищати культурні цінності під час збройних конфліктів. Українські архіви стали черговою жертвою цього грубого ігнорування міжнародних зобов’язань.
Масштаб злочину: мільйони документів під загрозою
Понад 5 мільйонів одиниць Національного архівного фонду України (НАФ) опинилися під контролем окупантів у Криму, Донецькій, Луганській областях та на Херсонщині. Зокрема, після звільнення Херсона стало відомо, що російські війська вивезли майже 360 тисяч архівних документів, порушуючи не лише українське законодавство, а й міжнародні норми захисту культурної спадщини.
Відповідальність за злочин
Головне управління розвідки Міністерства оборони України та Державна архівна служба України вже встановили імена відповідальних осіб:
- Андрєй Артізов — очільник російського держархіву;
- Олег Лобов — голова так званої «державної архівної служби Республіки Крим»;
- Іріна Краснонос — директорка «архіву міста Севастополь»;
- Віталій Сємьонов — керівник організації «Архівний дозор».
Крім того, в операціях із незаконного переміщення українських архівів брали участь співробітники кримських архівних структур, які у 2022 році здійснювали пряме вивезення матеріалів із Херсонської області.
Міжнародні норми та обов’язок покарання
Відповідно до Гаазької конвенції 1954 року та її Протоколів, держава-окупант не має права привласнювати або переміщати культурні цінності з окупованої території. Такі дії кваліфікуються як воєнний злочин і підлягають міжнародному правосуддю.
Українські служби наголошують, що продовжуватимуть розслідування та документування фактів злочинної діяльності для подальшого переслідування винних у міжнародних судових інстанціях.
Захист спадщини — справа всього світу
Втрата архівів — це не лише проблема України, це загроза для світової культурної спадщини. Злочинне привласнення історичної пам’яті вимагає жорсткої реакції міжнародної спільноти для захисту принципів права, справедливості та історичної істини.