Як працювала схема ухилення від мобілізації?
За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора України, одному з посадовців Міністерства оборони повідомлено про підозру у справі щодо отримання неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України). Слідство встановило, що підозрюваний організував схему незаконного бронювання військовозобов’язаних, які бажали уникнути мобілізації.
Згідно з матеріалами справи, посадовець за гроші влаштовував «клієнтів» на цивільні посади в структурі Міністерства оборони або інших підрозділах. Після цього, на підставі відповідних наказів, військовозобов’язані отримували витяги про призначення на посади та довідки про бронювання, які діяли до кінця мобілізації. Ці дані вносилися до Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних «Оберіг».
Роль службових повноважень та вартість «послуг»
Організація схеми стала можливою завдяки службовим повноваженням підозрюваного та його особистим зв’язкам із посадовцями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Саме ці зв’язки дозволяли вносити необхідні зміни до реєстру військовозобов’язаних.
Вартість «послуг» стартувала від 8 000 до 10 000 доларів США. Оплата здійснювалася різними способами: готівкою, переказами на банківські картки або у криптовалюті. За попередніми даними, такими послугами скористалися щонайменше 50 осіб.
Затримання та докази незаконної діяльності
Правоохоронці затримали підозрюваного під час отримання другої частини хабара в розмірі 8 000 доларів США. Під час обшуків за місцем проживання посадовця, співробітників ТЦК та СП, а також клієнтів були вилучені документи про бронювання, листування та інші докази, що підтверджують незаконну діяльність.
Подальші дії слідства
На даний момент до суду подано клопотання про обрання запобіжного заходу для підозрюваного. Слідство також встановлює повне коло осіб, причетних до цієї схеми, включаючи посадовців ТЦК та СП. Досудове розслідування та оперативний супровід у цій справі здійснює Державне бюро розслідувань (ДБР).
Ця ситуація вкотре підкреслює важливість боротьби з корупцією в умовах воєнного стану, адже подібні схеми підривають довіру до державних інституцій та створюють загрози для національної безпеки.