Судовий прецедент у Києві
У липні 2024 року мешканець Києва, визнаний придатним до військової служби, отримав повістку для відряджання до військової частини. Однак він відмовився від мобілізації, посилаючись на свої релігійні переконання. Під час судового засідання чоловік визнав свою провину, зазначивши, що написав відмову через релігійні переконання, але розуміє, що це не є поважною причиною для відмови від служби. Суд визнав його винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України, та призначив покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки. (SUD.UA)
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд України розглянув подібну справу, де громадянин відмовився від мобілізації, мотивуючи це релігійними переконаннями. Суд зазначив, що право на свободу совісті та віросповідання, гарантоване ст. 9 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, не є абсолютним і може бути обмежене для захисту громадської безпеки та інших легітимних цілей. Крім того, суд підкреслив, що під час мобілізації закон не передбачає можливості заміни військової служби на альтернативну (невійськову). Таким чином, релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення від мобілізації.
Вимоги до доказів релігійних переконань
У справі, розглянутій Верховним Судом, обвинувачений не надав достатніх доказів своїх релігійних переконань. Суд зазначив, що для визнання релігійних переконань як підстави для відмови від військової служби, особа повинна надати докази глибоких, щирих і послідовних переконань, що суперечать військовому обов’язку. У цьому випадку обвинувачений не був членом жодної релігійної організації та проходив строкову службу після формування заявлених переконань, що поставило під сумнів їх щирість.
Альтернативна служба під час мобілізації
Законодавство України не передбачає можливості проходження альтернативної (невійськової) служби під час мобілізації. Це означає, що навіть особи з релігійними переконаннями, які суперечать військовій службі, не можуть скористатися правом на альтернативну службу в період мобілізації. Суд також зазначив, що призов на військову службу не обов’язково передбачає участь у бойових діях; військовозобов’язаний може виконувати інші обов’язки, наприклад, ремонт техніки або допомогу пораненим.
Висновки
Відмова від мобілізації з мотивів релігійних переконань не звільняє від кримінальної відповідальності в Україні. Суди вимагають надання переконливих доказів глибоких і щирих переконань, що суперечать військовому обов’язку. Однак навіть у таких випадках законодавство не передбачає можливості альтернативної служби під час мобілізації, що робить ухилення від мобілізації кримінально караним діянням.ЮРЛІГА