13 квітня 2022 року у Бучі (Київська область) продовжують розкопки ще одного масового поховання.
Вбивства мирних жителів: нові докази
У січні 2025 року Національна поліція України ідентифікувала 12 російських військовослужбовців, причетних до розстрілу 16 мирних жителів у Бучі у березні 2022 року. Серед жертв були жінки, чоловіки та діти віком від 14 до 69 років. Вони намагались дістатися до роботи, родичів або знайти їжу, але були розстріляні без причини.
Арсен Болгарєв, мешканець будинку на вулиці Водопровідній у Бучі, надав цінні свідчення, які допомогли слідчим ідентифікувати зброю, використану у численних злочинах. 9 березня 2022 року він прямував додому з центру міста, де мешкала його мати, щоб забрати їжу та павербанки через відсутність електропостачання в Бучі.
По дорозі він зустрів знайомого, і разом вони підійшли до будинку Болгарєва. Коли вони виходили з квартири, їх помітили російські військові. Окупанти силоміць завели чоловіків до однієї з квартир по сусідству, змусили роздягнутися для перевірки на наявність татуювань і тримали під прицілом. Пізніше їх перевели до іншої кімнати, де розділили.
Робота поліції триває
«Нам вдалося майже зробити майже неможливе — розставити межі зон відповідальності кожної окремої роти російських солдатів, яка в той період перебувала в місті Буча», — говорить Іван Дулкай, старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Головного слідчого управління Національної поліції України. Спеціальна слідчо-оперативна група, яку він очолює, займається розслідуванням воєнних злочинів, скоєних російськими військовими в ході наступу на Київщину в лютому-березні 2022 року.
Це розслідування здійснюється у співпраці з Офісом Генерального прокурора та Департаментом протидії злочинам, скоєним в умовах збройного конфлікту, що входить до структури Офісу Генпрокурора.
Іван Дулкай та його команда з Національної поліції отримали дозвіл на розслідування цих злочинів у 2023 році, перейнявши цю функцію від Служби безпеки України. Після вивчення матеріалів попереднього розслідування, правоохоронці виявили численні випадки вбивств цивільних осіб та нелюдського поводження з ними. Головне слідче управління НПУ, зокрема, на прикладі Бучі, розробляло найбільш дієві методи розслідування масових воєнних злочинів, скоєних російськими військами під час їх наступу та окупації населених пунктів
Поліція співпрацює з Міжнародним кримінальним судом для притягнення до відповідальності керівництва РФ. Розслідування триває, та зусилля спрямовані на документування та притягнення винних до суду.
Це розслідування здійснюється у співпраці з Офісом Генерального прокурора та Департаментом протидії злочинам, скоєним в умовах збройного конфлікту, що входить до структури Офісу Генпрокурора.
Я можу перефразувати цей текст. Ось запропонований варіант:
“Це розслідування здійснюється у співпраці з Офісом Генерального прокурора та Департаментом протидії злочинам, скоєним в умовах збройного конфлікту, що входить до структури Офісу Генпрокурора.
Іван Дулкай та його команда з Національної поліції отримали дозвіл на розслідування цих злочинів у 2023 році, перейнявши цю функцію від Служби безпеки України. Після вивчення матеріалів попереднього розслідування, правоохоронці виявили численні випадки вбивств цивільних осіб та нелюдського поводження з ними. Головне слідче управління НПУ, зокрема, на прикладі Бучі, розробляло найбільш дієві методи розслідування масових воєнних злочинів, скоєних російськими військами під час їх наступу та окупації населених пунктів.”
Хід розслідування
В процесі встановлення хронології подій, що відбувалися під час окупації, правоохоронці ідентифікували основні військові підрозділи РФ, які увійшли до Бучі. Ключовим підрозділом, причетним до скоєння злочинів, є 234-й полк 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії. Саме ці військові 3 березня 2022 року зайняли вулиці Склозаводську та Яблунську, а перші два дні їх база розташовувалася на території підприємства “Агробудпостач”.
В результаті розслідування вдалося заочно притягнути до відповідальності командира розвідувального взводу, лейтенанта Артема Тарєєва, а також командира 76-ї десантно-штурмової дивізії РФ. Останнього вважають відповідальним за смерть Ірини Фількіної, відомої як “жінка з червоним манікюром”, яку 5 березня 2022 року розстріляла колона російських військових на вулиці Яблунській, коли вона їхала на велосипеді.
Іван Дулкай наголошує: “Ключовим є притягнення до відповідальності не лише безпосередніх виконавців злочинів, тобто тих, хто вбивав мешканців Бучі, але й командирів, які віддавали злочинні накази своїм підлеглим
Командиру оголосили підозру
Командиру псковських десантників, який віддав наказ на розстріл, заочно повідомлено про підозру у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством. Йому загрожує довічне ув’язнення.
Основна мета, яку українські правоохоронні органи ставлять перед собою, полягає в притягненні російських військових до відповідальності не лише заочно, а й особисто, зокрема через співпрацю з Інтерполом. Для просування цього питання Національна поліція у січні 2025 року представила Стратегію управління розслідуванням міжнародних злочинів, скоєних в умовах збройного конфлікту, розроблену за підтримки Ради Європи.
«З 2014 року не було можливості оголошувати людей, підозрюваних у злочинах, пов’язаних зі збройним конфліктом, у міжнародний розшук. Інтерпол відмовляв, вважаючи це „політичним переслідуванням“. Ця стратегія має показати, що в цьому процесі немає політичного аспекту», — зазначає Іван Дулкай.
Ця діяльність вже дає певні результати: Україна тепер може оголошувати у міжнародний розшук осіб, обвинувачених у воєнних злочинах. Це передбачає обов’язкове затримання таких осіб та використання правових механізмів для їх притягнення до відповідальності. Яскравий приклад цього — затримання у Фінляндії у 2023 році одного з лідерів російського неонацистського угруповання Русич Яна Петровського.
«Якщо є особа, яка вчинила злочини та перебуває в міжнародному розшуку, її затримують. Проте нам відмовляють у екстрадиції до України через триваючий збройний конфлікт. Але це не заважає країні, яка затримала цю особу, судити злочинця на своїй території», — підкреслює Іван Дулкай.
Такі дії, за його словами, дозволять Україні зробити важливі кроки на шляху до відновлення справедливості та покарання винних у воєнних злочинах росіян: «Ми бачимо, як вони ставилися до людей. Це абсолютне знецінення людського життя. Це — зло, і воно має бути покаране».
Джерело: NV.UA