інтернет-голосування за кандидатів до складу Громадської антикорупційної радиінтернет-голосування за кандидатів до складу Громадської антикорупційної ради

Як зазначав ШТАБ.ІНФО раніше 7 січня було проведено онлайн-голосування за членів Громадської АНТИКОРУПЦІЙНОЇ РАДИ Міноборони.

13 січня Міністерство оборони України оголосило результати конкурсу з формування нового складу Громадської антикорупційної ради (ГАР). Після онлайн-голосування, у якому взяли участь понад 101 тисяча українців, до Ради увійшли 15 кандидатів із 40 претендентів.

Прозорість голосування забезпечувалася відкритим протоколом, який дозволяв перевірити зарахування голосів. Проте оголошення результатів викликало неоднозначну реакцію у громадськості та експертному середовищі.

До складу Ради обрано:

1. Гудименко Юрій Володимирович ​(«Ветеранська сокира») — 65 222 голоси;

2. Ніколаєнко Тетяна Володимирівна (Незалежна антикорупційна комісія) — 43 515;

3. Шуба Анастасія Вадимівна («Антикорупційна сокира») — 40 281;

4. Соловйов Микита Олександрович («Антикорупційна сокира») — 39 860;

5. Штанков Микита Володимирович («Ветеранська сокира») — 39 724;

6. Бріт Ореста Павлівна (БОН) — 39 285;

7. Нишпорка Олена Іванівна («Антикорупційна сокира») — 39 231;

8. Чернов Олег Валерійович (Українське правниче товариство) —  37 829;

9. Костецький Максим Юрійович (Незалежна антикорупційна комісія) — 37683;

10. Біщук Віктор Павлович (Українське правниче товариство) — 37 612;

11. Трегуб Олена Миколаївна (Незалежна антикорупційна комісія) — 37 480;

12. Даценко Катерина Андріївна (Центр суспільного контролю) — 34 635;

13. Микитюк Антон Сергійович (Центр суспільного контролю) — 33 454;

14. Масюк Віталій Володимирович (Українське правниче товариство) — 32 948;

15. Прудковських Віктор В’ячеславович (Центр суспільного контролю) — 32 136.

Порушення законодавства чи демократичний вибір?

Громадський діяч Дана Ярова висловила серйозні зауваження щодо конкурсу. За її словами:

  1. Порушення принципу непов’язаності: Чинне законодавство та положення про ГАР забороняють участь кандидатів, пов’язаних між собою організаційно чи фінансово. Ярова стверджує, що як мінімум чотири організації, від яких висувалися кандидати, порушили це правило.
  2. Склад конкурсної комісії: Згідно з її заявою, четверо із семи членів комісії мають зв’язки з організаціями, що висунули своїх кандидатів, що може свідчити про конфлікт інтересів.
  3. Непропорційна підтримка певної команди: Команда з «Демократичної сокири» нібито використала всі доступні ресурси, отримавши від 32 000 голосів на кандидата. Це викликає підозри у непрозорості процесу.

Фото посту нижче, а посилання за посиланням з текстом можна перейти ТУТ.

До неї доєднався Євгеній Слесаренко, який виклав конкретні документи, які підтверджують пов’язаність осіб:

Що далі?

Дана Ярова прогнозує, що вибори можуть бути визнані недійсними, а повторний конкурс — неминучим. Вона закликає до ретельного розслідування ситуації, зокрема перевірки зв’язків між організаціями та діями конкурсної комісії.

Громадськість вимагає відповідей

Попри зафіксовані порушення, Міністерство оборони наголошує, що конкурс відбувся з дотриманням усіх процедур, а втручання у голосування не зафіксовано. Однак звинувачення у недоброчесності окремих учасників конкурсу ставлять під сумнів результати, а довіра до ГАР опинилася під загрозою.

Висновок

Формування Громадської антикорупційної ради є важливим кроком у боротьбі з корупцією в оборонному секторі. Однак ситуація, що склалася, потребує негайного розгляду та прозорих відповідей. Українське суспільство сподівається на чесність, відкритість і відповідальність влади в процесах, що впливають на стратегічні сектори держави.

Чи стане Громадська антикорупційна рада прикладом прозорості — питання, яке поки залишається відкритим.

Підготувала на сайт Старун Ілона

Від ShtabINFO

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *