Вирок у справі про хабарництво заступника керівника ТУ ДСА змінено: виключено кваліфікацію “вимагання” повідомляє Штаб інфо з посиланням на постанову Касаційного кримінального суду
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду виніс рішення у справі заступника начальника Територіального управління Державної судової адміністрації (ТУ ДСА) у Полтавській області. Обвинувачення кваліфікувало його дії як вимагання неправомірної вигоди у великому розмірі, однак суд виключив цю кваліфікуючу ознаку.
Деталі справи
У 2013 році заступник начальника ТУ ДСА уклав договір на капітальний ремонт будівлі суду вартістю 1,65 млн грн і нібито вимагав від директора підрядного підприємства 248 тисяч гривень (15% від вартості договору) за сприяння у затвердженні актів виконаних робіт та своєчасній оплаті згідно з даними Штаб інфо.
- Перша інстанція: Місцевий суд виправдав посадовця за недоведення складу злочину.
- Апеляція: Скасувала виправдувальний вирок, вказавши на наявність вимагання неправомірної вигоди.
- Касація: Верховний Суд визнав недоведеною кваліфікуючу ознаку “вимагання”.
Позиція Верховного Суду
Касаційний кримінальний суд наголосив, що прохання чи пропозиція надати хабар відрізняється від вимагання тим, що останнє обов’язково супроводжується погрозою законним інтересам особи.
- У цьому випадку директор підприємства погодився на пропозицію, розуміючи, що таким чином уникне негативних наслідків (затримки оплати), але погроз не було доведено.
- Суд встановив, що підрядник виконував роботи несвоєчасно і неякісно, а повідомлення посадовцем про затримку затвердження актів було обґрунтоване умовами договору.
- Обвинувачення не надало доказів, що засуджений міг розірвати договір чи вплинути на оплату робіт безпідставно.
Таким чином, дії засудженого були перекваліфіковані.
Наслідки рішення
Вирок апеляційного суду залишено без змін, за винятком виключення кваліфікації “вимагання”. Це рішення підкреслює важливість доведення факту погрози законним інтересам особи для кваліфікації дій як вимагання хабара, про що повідомляє Штаб інфо.
Ця постанова Верховного Суду встановлює важливий прецедент у розгляді справ про неправомірну вигоду, акцентуючи увагу на тонких юридичних відмінностях між проханням, пропозицією та вимаганням хабара