Україна, що переживає масштабну війну, стикається не лише з викликами на полі бою, але й з фінансовими схемами, які руйнують її економіку. Однією з найбільш болючих проблем є масштабне виведення коштів за кордон, що відбувається через різноманітні механізми, часто під прикриттям легальної діяльності.
Серед прикладів таких схем можна згадати махінації з “чорним зерном”, де за рахунок маніпуляцій з експортними контрактами валюта, яка мала б надійти до країни, натомість осідає на закордонних рахунках. За оцінками, лише у 2022 році держава втратила понад 5 мільярдів гривень через несплату податків у цьому секторі.
Ще одна схема – переказ значних сум на підставні компанії, які нічого не імпортують до України, але отримують дозвіл на валютні операції. Внаслідок таких дій, замість притоку іноземної валюти, відбувається її масовий відтік.
Зокрема, під час воєнного стану, коли валютний контроль посилено, такі схеми набувають критичної небезпеки. Одна з найрезонансніших історій стосується виведення 37,5 мільйона гривень з рахунків інвестиційного фонду. Кошти, переведені через кілька компаній, фактично зникли, а відповідальні особи відмовляються від коментарів. Ці випадки демонструють недоліки контролю та корупційні ризики в державних структурах, які мали б стримувати такі зловживання.
Проблема стає ще більш гострою на тлі скорочення міжнародної фінансової допомоги, а економічні збитки через такі махінації підривають стійкість країни. Експерти закликають посилити нагляд за транзакціями, прозорість у роботі державних інституцій та активніше притягувати винних до відповідальності.
Для повернення таких активів АРМА ще в липні 2023-го розробило та затвердило порядок реалізації арештованих активів за кордоном.
У листопаді минулого року уряд вніс зміни до Порядку № 719, який визначає процедуру реалізації арештованих активів на електронних торгах. Лише тоді була передбачена можливість залучення іноземних торгових майданчиків за межами України, хоча АРМА працює з 2016 року.
Водночас агентство не може обирати покупця самостійно, а зобов’язане створити конкурсну комісію за участю представників Мінекономіки та Мін’юсту. Ті ж мають обрати організатора торгів за вісьмома критеріями. Їх можна знайти в Порядку відбору на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів.
Якщо коротко, то вони здебільшого про наявність в учасника конкурсу:
- належної матеріально-технічної бази для організації та проведення реалізації активу на електронних торгах за принципом аукціону;
- практичного досвіду не менше трьох років щодо реалізації таких активів;
- відповідного персоналу, наприклад оцінщиків, з принаймні трирічним досвідом роботи у сфері аукціонів;
- відповідної цінової пропозиції тощо.
Тобто, за словами Олени Думи, продаж активів ґрунтується на досвіді: для яхт це може бути світовий аукціонний дім, для нерухомого майна – агенція нерухомості, для творів мистецтва – спеціалізовані майданчики.
Окрім того, вже в січні 2025 року має запрацювати оновлений Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні (ЄДРАА).
Наразі ЄДРАА налічує понад 324 тис. записів, із них 72 тис. – активи в управлінні АРМА.
“Станом на 2024 рік загальний портфель АРМА вже складає 12 млрд грн, з них управління грошовими коштами – це 10 млрд грн, 8 млрд грн з яких у військових облігаціях, тобто вони вже працюють на Сили оборони”, – каже Олена Дума.
За її словами, у січні-жовтні 2024 року АРМА отримало 2 млрд грн від управління арештованими активами та їх реалізації.
“Тільки дохід від ОВДП становить уже 700 млн грн до державного бюджету. У серпні ми закупили військові облігації на $31 млн, які за один місяць принесли дохід у $700 тис. У вересні придбали військові облігації на 6,5 млн євро”, – додала очільниця агентства.
Детальніше про ці та інші схеми можна прочитати на Biz.Censor.
Редагування на сайті Старун Ілона