У маленькому закарпатському селі Великий Бичків священник Отець Юрій Попович не лише проводить служби, а й займається важливою справою — відроджує та зберігає культурну спадщину Гуцульщини через створення традиційного одягу. Протягом останніх кількох років він став відомим далеко за межами свого регіону завдяки своїй майстерності у виготовленні сердаків — старовинного верхнього одягу гуцулів.
Сердак, що відомий своєю унікальною вишивкою, є символом гуцульської ідентичності та культури. Отець Юрій не лише зберігає цей традиційний одяг, але й відновлює старовинні техніки вишивки, використовуючи давні зразки та додаючи власні елементи. Його роботи прикрашають не лише місцевих жителів, але й зберігаються у Ватикані — один із сердаків був переданий навіть Папі Римському.
Як розповідає ШТАБ.INFO з посиланням на ukrinform.ua майстерня священника — це затишна кімната, де зберігаються полотна, нитки та незліченні викрійки. Тут, за допомогою своєї дружини Надії, він створює кожен сердак з особливою любов’ю та уважністю до деталей. Шиття сердаків для отця Юрія — це не просто ремесло, а хобі, яке стало частиною його місії відродження традиційної гуцульської ноші.
Особливу увагу священник приділяє орнаментам, які бере з давніх книг та речей. Квітки едельвейсу, шнурки, китички — усі ці елементи надають сердакам не лише естетичної, але й символічної ваги. Цей одяг став атрибутом святкувань на Різдво та Великдень, коли кожен гуцул прагне зберегти зв’язок зі своїм корінням, з’явившись у храмі в традиційному вбранні.
Отець Юрій вірить, що збереження та популяризація народного одягу — це ключ до збереження культурної ідентичності. Його сердаки є живим свідченням того, як можна зберегти частинку української душі, передаючи її через покоління.