Місяць тому українські війська перетнули кордон і зайшли на територію Росії в Курській області. Нині вони утримують там понад тисячу кв. км, десятки сіл і районний центр Суджу. Подібного в російській історії не було 80 років.
Одна з причин успіху української операції – стрімкість, інформаційна тиша і неочікуваність. ЗСУ тривалий час концентрували сили біля кордону в Сумській області, пояснюючи це тим, що РФ планує наступати на цьому напрямку.
Зокрема, про це публічно оголосив начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов в травні. За його даними, наступальну операцію на Сумщині російські війська мали почати майже відразу після вторгнення на Харківщину 10 травня.
Підготовка до цього “наступу” дозволила Україні без зайвої уваги зосередити біля кордону ударне угруповання чисельністю, за орієнтовними підрахунками, близько 8-10 тисяч бійців.
Вранці 6 серпня перші бойові підрозділи української армії замість оборони почали наступ і перетнули кордон з РФ.
Як розгорталась Курська операція
Майже тиждень українська влада зберігала інформаційну тишу щодо операції на Курщині, не підтверджуючи і не спростовуючи присутність ЗСУ на російській території.
За даними ВВС Україна, навіть командири на місцях мали обмежену інформацію і не знали кінцевої цілі операції.
Вона доводилась до них дозовано і лише на окремих етапах.
Попри це, підготовлені штурмові частини ЗСУ, зокрема 80-та окрема бригада ДШВ, проломивши рубіж оборони біля кордону, стрімко просувалися вглибину російської території і заходили в тил противнику. Підрозділи РФ, які переважно складалися зі строковиків і прикордонників, в більшості випадків були змушені здаватися в полон,
“Великі групи противника, які ми брали в полон, були в перші дні операції. Оскільки для противника це було неочікувано, їхня розвідка не спрацювала, не виявила скупчення підрозділів ЗСУ”, – пояснював в ефірі телемарафону командир бригади, полковник Павло Розлач.
Перший тиждень ЗСУ вдавалося швидко просуватися територією Курщини, використовуючи елементи “маневрової війни”.
Тобто нечисельні загони на швидкій бронетехніці обходили вузли оборони противника з флангів, не вступали з ним в бій, але відсікали його від шляхів постачання і підтримки резервів.
Використовуючи цю тактику, українці почали брати під контроль основні логістичні маршрути росіян біля міст Суджа і Кореневе. Також ЗСУ почали стрімкий рух на північ – в напрямку траси Курськ – Рильськ і міста Курчатов, біля якого є атомна станція.
Після тижня операції в Курській області українська влада повідомила про створення там військової комендатури.
Вона дислокується в місті Суджа. Очолює її непублічний і досвідчений генерал-майор Едуард Москальов, що раніше відповідав за оборону Одеси та був командувачем Об’єднаних сил ЗСУ.
У головному управлінні комунікацій Збройних сил у відповідь на запит ВВС Україна повідомили, що комендатура створена “відповідно до норм міжнародного гуманітарного права”.
Її діяльність затверджена наказом головнокомандувача Сирського, де визначено призначення, завдання та функції.
Що буде на Курщині далі
В останні тижні темпи українського просування на Курщині суттєво впали. Причини не лише в російських резервах чисельністю близько 30 тисяч бійців, які перекинули на цей напрямок.
Зниження темпів пов’язано з тим, що ЗСУ досягли “оперативної глибини” свого наступу і мають взяти паузу, щоб підтягнути логістику, пояснює ВВС Україна підполковник запасу Олексій Мельник, що є керівником програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.
“Українські сили зараз досягли оперативної глибини, на які планують подібні наступи…Під час оперативної паузи оцінюється, чи зупинятися на цьому рубежі, чи розвивати наступ далі після підтягування логістики та резервів”.
Як приклад він наводить контрнаступ ЗСУ на Харківщині восени 2022 року, коли після прориву на 35-40 км українські війська зупинили свій рух.
Така пауза необхідна стороні, яка не має потужних підготовлених резервів, що здатні відразу продовжити рух на десятки кілометрів.
В таких умовах командування повинне забезпечити логістику, зокрема підвіз боєприпасів, й закрити фланги від контрударів противника.
Власне, саме цим зараз і займають українські армійці на Курщині, резюмує аналітик.